понеділок, 16 березня 2020 р.

Дистанційне навчання 10 - Б

Тема уроку: Мітотичний поділ



Підготовка до поділу
Еукаріотичні організми, що складаються з кліток, що мають ядра, починають підготовку до розподілу на визначеному етапі клітинного циклу, в інтерфазі.
Саме в період інтерфази в клітці відбувається процес біосинтезу білка, подвоюються всі найважливіші структури клітки. Уздовж вихідної хромосоми з наявних у клітці хімічних сполук синтезується її точна копія, подвоюється молекула ДНК. Подвоєна хромосома складається з двох половинок - хроматид. Кожна з хроматид містить одну молекулу ДНК.
Інтерфаза в клітках рослин і тварин у середньому продовжується 10 - 20 ч. Потім настає процес розподілу клітки - мітоз.
Під час мітозу клітка проходить ряд послідовних фаз, у результаті яких кожна дочірня клітка одержує такий же набір хромосом, який був у материнській льотці.
     
Мітоз (від греч. mitos- нитка), непрямий розподіл, основний спосіб розподілу еукаріотних кліток. Біологічне значення мітозу складається в строго однаковому розподілі редуплікованих хромосом між дочірніми клітками, що забезпечує утворення генетично рівноцінних кліток і зберігає наступність у ряді клітинних поколінь. У 1874 И. Д. Чистяков описав ряд стадій (фаз) М. у спорах плаунів, ще не ясно представляючи собі їхню послідовність. Детальні дослідження з морфології М. уперше були виконані Е. Страсбургером на рослинах (1876-79) і В. Флеммінгом на тварин (1882). Тривалість мітозу в середньому 1-2 ч., різна для різних видів кліток. Процес залежить також і від умов зовнішнього середовища (температури, світлового режиму й інших показників).
Завдання: Що станеться в результаті мітозу, якщо одна з хромосом утратить центромеру?

Дистанційне навчання 10 - Б

Тема уроку: Структурна організація хроматину.

Ми вже знаємо будову та функції багатьох органел клітини, але, мабуть, найцікавіше буде зазирнути до «святая святих» клітини, до найцікавішого із «чорних ящиків природи». Що всередині? Шлях до відповіді проходить крізь розшифрування процесів, які відбуваються в центрі управління клітиною – ядрі. Ядро нагадує собою свого роду таємничий острів посеред клітини. Нашим завданням буде розгадка цих таємниць. 
Хроматин -  нуклеопротеїнові нитки, з яких складаються хромосоми клітин еукаріотів. Термін уведений В. Флемінгом (1880). 
Хроматин має такі властивості: 1) високу стабільність структури, що забезпечує сталість геному від покоління до покоління: 2) здатний зв'язувати гістонові та негістонові білки залежно від активності геному; 3) може змінювати структуру в різні періоди клітинного циклу, тобто розгортанням і витягуванням спіралі в інтерфазному ядрі, а потім згортанням у спіраль і вкороченням в ядрі, що ділиться; 4) може існувати у вигляді еу- і гетерохроматину; 5) здатний формувати хромосоми при поділі клітини.
Хроматин виконує такі функції: 1) збереження генетичної спадкової інформації у вигляді чіткої послідовності нуклеотидів ДНК, стабілізованої білками і спеціальним упакуванням; 2) перенесення спадкових характеристик від батьків до нащадків за допомогою формування хромосом; 3) забезпечення росту клітин, підтримка їх будови та функцій шляхом керування синтезом структурних білків; 4) контроль метаболізму шляхом регуляції утворення необхідних ферментів; 5) формування ядерець, де утворюються рибосоми.
Типи хроматину. У залежності від ступеня конденсації (спіралізації), хроматин поділяють на гетерохроматин і еухроматин.
Гетерохроматин сильно ущільнений і генетично неактивний. Здебільшого до 90 % хроматину знаходиться саме в такій формі. На електронно-мікроскопічних фотографіях гетерохроматин виглядає як сильнозабарвлені темні ділянки ядра.
Еухроматин - малоконденсований, деспіралізова- ний. Тому під електронним мікроскопом він виявляється у вигляді світлих ділянок ядра. Еухроматин генетично активний. Із цих ділянок хроматину зчитується інформація й утворюється РНК. У клітинах з інтенсивним синтезом білків еухроматину більше.
Статевий хроматин - генетично інактивована Х-хромосома, яка знаходиться в гетеропікнотичному стані і міститься в ядрах клітин жіночої статі багатьох тварин і у людини.
При вивченні клітин крові у жінок встановлено (Девідсон і Сміт, 1954), що в деяких поліморфно-ядерних лейкоцитах міститься особливий додаток, який прикріплений тоненькою ниткою до ядра. Ця структура отримала назву "барабанна паличка". Булавоподібні палички - одна з форм статевого хроматину, і не що інше, як одна з Х-хромосом, що перебуває в гетеропікнотичному стані.
Кількість тілець статевого хроматину завжди на одиницю менша від кількості Х-хромосом, тобто n = X - 1. Цю ознаку використовують для виявлення аномалій за числом Х-хромосом.
 Завдання: Яке значення для функціонування геному мають різні рівні укладання ДНК?

Дистанційне навчання 10 - Б

Тема уроку: Інтерфаза
Завдання для командного обговорення (відповідь дайте письмово):
Факт №1. Відомо, що кожен організм в природі рано чи пізно гине – через дії інших організмів, хвороби або від старості. Але, тим не менше, чисельність організмів багатьох видів не зменшується, і вони існують на Землі вже мільйони років.
Запитання: Яка властивість, притаманна всім живим організмам, забезпечує збереження видів в ряді поколінь? 
Факт №2. У пепек народжується лелеченя, у  вовків – вовченя, у слонів – слоненя.  Дитинчата  подібні  до своїх  батьків. І  кожен  з  вас  похожий  і  на  батька,  і на  матір.
Запитання:  Яка  властивість  забезпечує  подібність  організмів?  Як  вона  забезпечується?
Факт №3. У момент народження дитина важить в середньому 3 – 3,5 кг і має зріст біля 50 см, дитинча бурого ведмедя, чиї батьки досягають ваги 200 кг і більше, важить не більше 500 г, а крихітне кенгуру – менше 1 г.  З сірого непоказного пташеняти виростає прекрасний лебідь, верткий пуголовок перетворюється в статну жабу, а з посадженого біля будинку жолудя виростає величезний дуб, який через сотню років радує своєю красою нові покоління людей.
Запитання: завдяки яким процесам можливі ці зміни?
Факт №4. У 19 столітті (1938 р.) вченими Т. Шванном і М. Шлейденом була створена клітинна теорія, яка узагальнює всі відомості про клітину і доводить, що клітина є основною одиницею будь-якого організму.
Запитання: Як клітинна теорія пояснювала появу нових клітин?
Факт №5. Більшість багатоклітинних тварин і рослин починають свій життєвий цикл з однієї клітини – зиготи, а потім стають багатоклітинними.
Запитання:  Який процес лежить в основі цієї властивості живих організмів?
Про кого йде мова?
«Щосекунди в нашому тілі сотні мільйонів маленьких балерин сходяться й розходяться, розташовуються в ряд й розбігаються в різні сторони, немов танцюристи на балу, які виконують складні па старовинного танцю. Цей танець – найдавніший на Землі. Це танець життя», – так описував це явище американський генетик Г. Д. Меллер (1890 – 1967). Про який танець йдеться?
«Інтерфаза»
Інтерфаза (від лат. інтер – між і грец. фазіс – поява) – період між двома послідовними поділами клітини або від завершення останнього поділу до її загибелі (наприклад, клітини багатоклітинних організмів, які втрачають здатність до поділу).
В інтерфазі клітина росте, в ній подвоюються молекули ДНК, мітохондрії, пластиди, синтезуються білки й інші органічні сполуки. В цей період активно запасається енергія, потрібна для наступного поділу клітини.
Процеси синтезу найінтенсивніше відбуваються в певний період інтерфази, який називають синтетичним. У цей час подвоюються хроматиди (процес, пов’язаний з подвоєнням молекул ядерної ДНК). Проміжок часу між завершенням попереднього поділу клітини і синтетичним періодом називають передсинтетичним, а між завершенням синтетичного періоду і початком наступного поділу – постсинтетичним.
Тривалість інтерфази, звичайно, становить до 90% часу всього клітинного циклу. Стимулом для наступного поділу клітини є досягнення нею певних розмірів у інтерфазі.
 Питання до учнів:   Чому  інтерфаза  займає  так  багато  часу  клітинного  циклу?
Завдання: Опишіть періди інтерфази.

Дистанційне навчання 10 - Б

Тема уроку: Життєвий цикл клітин

Життєвий цикл клітини (клітинний цикл) — це період життя клітини від одного поділу до наступного.



Перейдіть за посиланням: Життєвий цикл

Завдання: Опишіть, як відбувається поділ еукаріотичних клітин.

Дистанційне навчання 10 - Б клас

Тема уроку: Репродукція еукарітичних клітин.

Що таке гени та хромосоми?

Наші тіла складаються з мільйонів клітин. Більшість клітин має в собі повний комплект генів. Ми маємо тисячі генів. Гени містять інструкції, згідно яких контролюються життєдіяльність нашого організму. Вони відповідають за різноманітність наших ознак, зокрема таких як колір очей, група крові чи ріст.
Гени знаходяться на ниткоподібних структурах, що називаються хромосомами. Зазвичай, у більшості клітин ми маємо 46 хромосом. Ми успадковуємо хромосоми від наших батьків, 23 від матері та 23 від батька у результаті чого у нас є два набори по 23 хромосоми або 23 “пари”. Оскільки, хромосоми складаються з генів, ми успадковуємо дві копії більшості генів: по одній копії від матері та батька. Це і є причиною того, що ми часто подібні до наших батьків. Хромосоми, а тому і гени, складаються з хімічної речовини, яка називається ДНК.

Малюнок 1: 23 пари хромосом впорядкованих за розміром; хромосома 1 є найбільшою. Останні хромосоми є статевими хромосомами.

Хромосомні зміни

Для нас дуже важливо мати правильно збалансований хромосомний набір, тому що гени, які містять інформацію для клітин нашого тіла, знаходяться на хромосомах. Будь-які зміни в кількості, розмірі або структурі хромосом можуть вести до змін у кількості генів або до перебудови генетичної інформації, а це може призводити до труднощів з навчанням, затримок у розвитку та проблем зі здоров'ям дитини.
Хромосомні зміни можуть бути успадкованими від батьків. Переважно хромосомні зміни відбуваються у процесі утворення яйцеклітин або сперматозоїдів або під час зачаття (de novo). Ці зміни нам непідконтрольні.
Є два основні види хромосомних змін.
Зміни кількості хромосом. Це такі зміни, в результаті яких виникає більше або менше, ніж зазвичай, копій хромосом.
Зміни в структурі хромосом. Це такі зміни, в результаті яких матеріал конкретної хромосоми є розірваний або перебудований. Внаслідок цього виникає надлишок або втрата хромосомного матеріалу. У цій пам'ятці (листівці) ми обговоримо хромосомні делеції (втрати фрагментів), хромосомні дуплікації (збільшення фрагментів), хромосомні інсерції (вставки фрагментів) та хромосомні інверсії (перевертання фрагментів на 180°), і кільцеві хромосоми. Більш детальну інформацію про хромосомні транслокації можна знайти у буклеті “Хромосомні Транслокації”.


Завдання: Користуючись таблицею у підручнику на сторінці 164: визначте скільки хромосом міститься у гаметах і зиготі зазначених видів.

Порівняйте число хромосом у різних видів пшениці, зробіть висновок.
Біологічний словник: карітип, соматичні клітини, статеві клітини.

Дистанційне навчання

  Добрий день, учні 10, 11 класів Новоархангельського НВК "ЗШ І-ІІІ ступенів - гімназія" Новоарханельського НВО №1.
  З 12 березня по 3 квітня будемо працювати дистанційно. Сподіваюсь на плідну співпрацю, бажаю успіхів. Якщо виникнуть запитання - звертайтеся!

Сертифікати та свідоцтва















11 - Б, 11 - В класи

Поняття про біологічну небезпеку та біологічну безпеку іологічний тероризм - застосування небезпечних біологічних агентів для завдання шк...