Запам'ятайте

Розвиток:

https://www.youtube.com/watch?v=aOkKnC7JHw8

Структура клітини

https://www.youtube.com/watch?v=IJI41Trr234

Прокаріоти та еукаріти

https://www.youtube.com/watch?v=OAOIHSA37Dw

Енергія АТФ

https://www.youtube.com/watch?v=y-T3vLuJ8V4

Клітинний цикл і мітоз

https://www.youtube.com/watch?v=Gq1W3lVGkYk

Серце

https://www.youtube.com/watch?v=CLu6wgD-qJA

Мейоз

https://www.youtube.com/watch?v=sPIiJzlydjQ&t=93s

Гуморальна регуляція

https://www.youtube.com/watch?v=3uGyDU8DK98

Основні поняття генетики

https://www.youtube.com/watch?v=YWarEA0ASGc

10 - В клас

Тема уроку: Етапи ембріонального розвитку людини.

https://www.youtube.com/watch?v=KkoQZzuRgWU&t=119s

https://www.youtube.com/watch?v=jVggYAp4EP4&t=3s

Завдання:
1. Біологічний словник.
2. Опишіть періоди онтогенезу.

Дистанційне навчання 10 - В

Тема уроку: Запліднення та його біологічне значення.

https://www.youtube.com/watch?v=6pdtHZLJypo&t=90s

https://www.youtube.com/watch?v=WeSqCnM7Ilg

Завдання:
1. У чому полягає суть і біологічне значення партеногенезу?
2. Біологічний словник (ст. 178 -180)

Дистанційне навчання 10 - В клас

Тема уроку: Гаметогенез та його періоди.

Гаметогенез — процес формування статевих клітин (гамет) (див. форзац ІІ). При цьому розрізняють процеси формування сперматозоїдів (сперматогенез) та яйцеклітин (оогенез, або овогенез). У людини яйцеклітини та сперматозоїди утворюються в статевих залозах з первинних диплоїдних статевих клітин. В утворенні статевих клітин є кілька послідовних періодів: розмноження, росту, дозрівання і формування.

https://www.youtube.com/watch?v=-i2NJAbhW3E&t=838s


https://www.youtube.com/watch?v=KkoQZzuRgWU

Завдання:

1. У чому полягає особливість статевого процесу?

 2. У чому полягають суть і біологічне значення партеногенезу? 

3. Чим характеризується будова жіночих статевих клітин? 

4. Яка будова чоловічих статевих клітин? 

11- Б, 11 - В класи

Тема уроку: Вчення М.І. Вавилова про центри різноманітності та походження культурних рослин.

«Кава - це щось більше, ніж просто рослина чи буденний напій. Кава - це настрій, присмак і спосіб життя. Кава - це окрема культура, оспівана і возвеличена багатьма митцями пера і слова... Кава - це стан душі.... Це щось незбагненно загадкове і далеке. А розгадку цієї таємничості слід шукати в двох зернятках вічнозеленого кавового куща» (Таємниця кавових зернят // Станіславський натураліст. 2007). А звідки походить найпоширеніший вид роду Кавове дерево - кава аравійська (Coffea arabica)? Це культурна чи дикоросла рослина?

Культурні рослини - рослини, вирощувані людством для отримання харчових продуктів, кормів, ліків, сировини та задоволення естетичних потреб.

ЦЕНТРИ ПОХОДЖЕННЯ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН - географічні центри генетичного різноманіття культурних рослин. Питання, пов'язані з походженням культурних рослин, вивчав видатний ботанік М. І. Вавилов. У своїй науковій праці «Вчення про походження культурних рослин після Дарвіна» (1939) науковець визначив 7 основних географічних центрів походження культурних рослин 

https://www.youtube.com/watch?v=QODyk3YsQ3Q

Завдання: 
1. Які рослини називаються культурними?
 2. Назвіть групи культурних рослин. 
3. Що таке центри походження культурних рослин?
 4. Назвіть основні центри походження культурних рослин.
 5. Хто сформулював закон гомологічних рядів спадкової мінливості? 

11- Б, 11- В класи

Тема уроку: Сучасні методи селекції тварин, рослин і мікроорганізмів.


https://www.youtube.com/watch?v=dEjzfsRg6SU

Основними методами селекції є добір, гібридизація, штучний мутагенез і поліплоїдизація.

• Добір - метод відбору й збереження особин з певними, цінними для людини ознаками і сприяння їхньому розмноженню. У селекції застосовують масовий (за фенотипом) та індивідуальний (за генотипом) форми добору.
• Гібридизація - це метод одержання нащадків внаслідок поєднання генетичного матеріалу різних клітин або організмів. Схрещування можливе як у межах одного виду (внутрішньовидова гібридизація, що буває спорідненою й неспорідненою), так і між особинами різних видів (міжвидова гібридизація).
• Індукований мутагенез - метод штучного одержання мутацій, зумовлений спрямованою дією різних мутагенів. У контрольованих умовах цим шляхом можна отримати мутації, що трапляються в природі зрідка або взагалі не виявляються.
• Поліплоїдизація - метод отримання організмів зі збільшеною кількістю хромосом, що кратна гаплоїдному набору. Метод застосовують у селекції рослин для підвищення врожайності, подолання стерильності гібридів та ін. 
• Завдання: 
• 1. Які генетичні основи гетерозису?
• 2. Які переваги застосування методів генетичної інженерії у сучасній селекції?

11- Б, 11- В класи

Тема уроку: Застосування результатів біологічних досліджень у селекції. 

https://www.youtube.com/watch?v=L8pLIjBy_ug

https://www.youtube.com/watch?v=VzeMrmMXLQc

Завдання: 
1. Назвіть напрями розвитку сучасної селекції?
2. Назвіть імена видатних селекціонерів?
3. Щоб ви хотіли б змінити чи покращити у  сучасній селекції?

11- Б, 11 - В класи

Самостійна робота

1. Сталий розвиток — це: 

   •  А 
     індивідуальний розвиток організму з моменту утворення зиготи до природної смерті 
   •  Б 
     історичний розвиток як окремих видів і систематичних груп організмів, так і органічного світу в цілому 
   •  В 
     становлення і розвиток суспільства протягом тривалого часу 
   •  Г 
     розвиток людства, який відбувається з урахуванням великої кількості факторів, що впливають як на суспільство, так і на природу 

2. У якому році було сформульовано концепцію сталого розвитку? 

   •  А 
     2002 
   •  Б 
     1992 
   •  В 
     1994 
   •  Г 
     1996 

3. Виберіть твердження, що належить до основної ідеї концепції сталого розвитку суспільства:
   

   •  А 
     розвиток повинен у повному обсязі задовольняти всі потреби нинішнього покоління 
   •  Б 
     розвиток повинен відбуватися повільно, зі сталою швидкістю 
   •  В 
     розвиток повинен мати необоротний характер 
   •  Г 
     розвиток повинен задовольняти потреби нинішнього покоління без шкоди для майбутніх поколінь 

4. Яке твердження відображає ідею концепції сталого розвитку суспільства?
   

   •  А 
     використання ґрунтів потребує постійного внесення різноманітних добрив у великій кількості 
   •  Б 
     прискорення темпів розвитку промисловості гарантує добробут майбутніх поколінь 
   •  В 
     у великих містах будівництво житлових масивів має супроводжуватися створенням «зелених зон» 
   •  Г 
     збільшення темпів видобування природних копалин зумовлює зростання економіки країни 

5. У яких регіонах України найбільший рівень забруднення повітря?
   

   •  А 
     Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях 
   •  Б 
     Донецькій, Луганській та Дніпропетровській областях 
   •  В 
     Сумській, Луганській та Херсонській областях 
   •  Г 
     Донецькій, Київській та Львівській областях 

6. Вирішення яких проблем сучасності передбачає концепція сталого розвитку? Виберіть усі правильні відповіді із запропонованих. 
   

   •  А 
     культурних 
   •  Б 
     економічних 
   •  В 
     соціальних 
   •  Г 
     екологічних 
   • Бажаю успіхів!

   
   

11- Б, 11- В класи

Тема уроку: Концепція сталого розвитку та її значення.

«Сталий розвиток» – це такий розвиток суспільства, який задовольняє потреби нинішніх поколінь і не ставить під загрозу можливості наступних поколінь задовольняти свої потреби».

Звіт Комісії ООН під керівництвом Гро Харлем Брутланд, 1987 р.

Сталий розвиток відноситься до моделі людського розвитку, в рамках якої використання ресурсів спрямоване на задоволення людських потреб з одночасним забезпеченням сталості природних систем та навколишнього середовища, щоб ці потреби могли бути задоволені не тільки для нинішнього, а й для майбутніх поколінь.

Сталий розвиток вимагає чіткого підходу до використання ресурсів. Такий підхід пов'язаний з нашою здатністю розумно використовувати, створювати і фінансувати ресурси, що становлять основу нашої економіки.

Ключові світові події в формуванні моделі сталого розвитку

• 1972 – Стокгольмська конференція з навколишнього середовища, де представники 113 країн провели першу всесвітню зустріч з проблем навколишнього середовища.
• 1983 – створення Організацією Об'єднаних націй Всесвітньої комісії з навколишнього середовища і розвитку (комісія Г.Х. Брунтланд). Комісія закликала до нової ери економічного розвитку, безпечного для навколишнього середовища, і визначила поняття сталого розвитку: «Людство здатне зробити розвиток стійким – забезпечити, щоб воно задовольняло потреби сьогодення, не піддаючи ризику здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби».
• 1987 – доповідь комісії Брунтланда «Наше спільне майбутнє», в якій були викладені попередження про необхідність зміни способу життя і діяльності людства, щоб запобігти подальшому погіршенню природного середовища.
• 1992 – успішне проведення Зустрічі на вищому рівні та Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (Бразилія). На зустрічі були присутні глави і високопоставлені представники 179 урядів, які прийняли п'ять документів – дві заяви про принципи і план основних дій з метою всесвітнього сталого розвитку:
  • Декларацію з навколишнього середовища і розвитку, 27 принципів якої визначають права і обов'язки країн у справі забезпечення розвитку і добробуту людей;
  • «Порядок денний на XXI століття» – програму досягнення сталого розвитку з соціальної, економічної та екологічної точок зору;
  • Заяву про принципи, управління, захисту та сталого розвитку всіх видів лісів, життєво необхідних для збереження всіх форм життя і забезпечення економічного розвитку;
  • Конвенцію про зміну клімату – з метою стабілізації концентрації газів, що викликають парниковий ефект в атмосфері, до екологічно допустимих рівнів;
  • Конвенцію про біологічне різноманіття, що вимагає від усіх країн збереження біологічного різноманіття всього живого.
  • Конференція також закликала всі країни прийняти національні стратегії сталого розвитку.
    На Конференції була створена Комісія ООН зі сталого розвитку для забезпечення ефективної подальшої діяльності щодо здійснення рішень Конференції, а також для зміцнення міжнародного співробітництва та більш раціонального використання міжурядових механізмів прийняття рішень з обліку питань навколишнього середовища та розвитку і для аналізу ходу здійснення Порядку денного на XXI століття на національному, регіональному та міжнародному рівнях.
• 1994 – проведення глобального екологічного форуму «Міста і сталий розвиток» в Манчестері. Демонстрація перших «Програм сталого розвитку» великих міст світу. Проведення конференції «Довкілля і здоров'я» в Гельсінкі. Затверджено План дій по здоров'ю навколишнього середовища для Європи (EHAPE) та запропоновано розробити узгоджені національні плани дій по досягненню здоров'я довкілля (NEHAPs).
• 1996 – проведення глобального екологічного форуму «Habitat – II» (Навколишнє середовище) у Стамбулі (Туреччина).
• 1997 – підведення перших підсумків Ріо - 92 на Нараді «Ріо + 5». На жаль, підсумки п'яти років виявилися не втішні: результати виконання «Порядку денного XXI століття» відставали від планованих.
  Проведення міжнародної наради «Стале будівництво». Ухвалення рішення про розробку стандартів сталого проектування і будівництва (проектування і будівництва екологічних об'єктів, які гармонійно взаємодіють з природним середовищем).
• 1998 – форуми за підтримки ООН «Людина у великому місті XXI століття» Москва (Росія) та «Здорове середовище міста» Мадрид (Іспанія).
• 1999 – глобальний форум «Здорова планета» Лондон (В. Британія).
• 2000 – Саміт Тисячоліття ООН, на якому 189 держав світу, у тому числі й Україна, затвердили Декларацію Тисячоліття ООН, яка є зобов’язанням досягти Цілі Розвитку Тисячоліття до 2015 року, однією з яких є забезпечення сталого екологічного розвитку (Ціль 7).
• 2002 – Всесвітня зустріч на вищому рівні зі сталого розвитку у Йоханнесбурзі, результатом якої стали: Йоханнесбурзька декларація зі сталого розвитку http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/decl_wssd.shtml та Йоханнесбурзький план http://www.un.org/ru/events/pastevents/pdf/plan_wssd.pdf.
• 2012 – Конференція ООН зі сталого розвитку «Ріо+20», на якій були обговорені проблеми «зеленої» економіки, сталого розвитку та подолання бідності. Основним результатом Конференції стало затвердження Підсумкового документу Конференції «Майбутнє, якого ми бажаємо» http://www.un.org/ga/search/view_doc.asp?symbol=A/RES/66/288&Lang=R, який серед іншого поклав початок роботи по формулюванню комплексу цілей сталого розвитку і розробки програми дій в галузі сталого розвитку на період після 2015 року.
• 2015, 25 вересня – Саміт зі сталого розвитку в Нью-Йорку, на якому було схвалено Порядок денний в сфері розвитку на період після 2015 року, який включає 17 глобальних цілей та 169 завдань зі сталого розвитку. Нові цілі та завдання мають комплексний характер і забезпечують збалансованість всіх трьох компонентів сталого розвитку: економічного, соціального та екологічного.
• Завдання: біологічний словник (ст. 209 - 212)

Дистанційне навчання 11 - Б, 11 - В класи

Тема уроку: Червона книга та чорний список видів тварин.

Червона книга України – це основний документ, у якому можна знайти узагальнену інформацію щодо видів тварин і рослин, які під загрозою зникнення. На її підставі розробляються заходи для охорони, відтворення і раціонального використання цих видів.

До Червоної книги заносять види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виняткової (морської) економічної зони. Види тварин і рослин, занесені до Червоної книги, підлягають особливій охороні на всій території країни.

Червона книга України
https://www.youtube.com/watch?v=bsvxBEZprNs

https://www.youtube.com/watch?v=2uj203h1gYM

Завдання: 
1. Назвіть зниклі види тварин України?
2. Які відмінності Зеленої книги від Червоної ?

Хто це? 

10 - Б

Тема уроку: Еволюція статевого розмноження

Еволюція статевого розмноження описує, як тварини, рослини, гриби та протисти, що розмножуються статевим шляхом, могли розвитись від загального предка – одноклітинного еукаріотичного виду. Є кілька видів, які вторинно втратили здатність до статевого розмноження, такі як Bdelloidea, а також деякі рослини та тварини, які регулярно відтворюються нестатевим шляхом (наприклад, партеногенезом) без повної втрати статі. Вчення про еволюцію статі та статевого розмноження складається з двох тем: походження та підтримки.

Походження статевого розмноження у прокаріотів почалось 2 млд. років тому. Бактерії почали обмінюватися ділянками нуклеїнових кислот через процеси кон’югації, трансформації та трансдукції. Вважається, що еукаріоти наслідували його у Останнього Спільного еукаріотичного предка (Last Common Eukaryotic Ancestor - LECA) через кілька процесів з різним успіхом.

Оскільки гіпотези про походження статі важко перевірити експериментально, найбільш актуальні роботи зосереджені на темі підтримки статевого розмноження. Підтримка цього типу розмноження давно є однією з найважливіших таємниць біології, якщо врахувати те, що 50% організмів, які утворюються цим шляхом не здатні самостійно відтворювати нових нащадків.

Життєздатність нащадків, що з’являються у процесі статевого розмноження значно більша, так як при ньому відбувається рекомбінація: батьківські генотипи реорганізуються, і частини їх генотипів розподіляються у потомстві. Це на відміну від нестатевого розмноження, де новоутворені організми є ідентичними до батьківських. Рекомбінація забезпечує два механізми стійкості до помилок на молекулярному рівні: рекомібінаційне відновлення ДНК (що відбувається під час мейозу, коли гомологічні хромосоми спаровуються) та комплементація (також відома як маскування мутацій).

 Завдання: 

1. Опишіть переваги та недоліки статевого розмноження? (ст. 194)

10 - Б

Тема уроку: Гаметогенез у людини.

 Особливості сперматогенезу людини

Сперматогенез — це розвиток, дозрівання і формування чоловічих статевих клітин (сперматозоїдів). Тривалість повного дозрівання одного сперматозоїда становить 73-75 днів.

1) Період розмноження. Триває протягом усього життя, починаючи з періоду статевого дозрівання, і до старості поступово згасає. Сперматозоїди утворюються в сім’яниках (яєчках), а саме у звивистих канальцях. Сперматогонії (первинні статеві клітини), що містяться на базальній мембрані звивистих канальців, кілька разів піддаються поділу мітозом.

2) Період росту. Маса ядер і цитоплазми сперматогоніїв збільшується, і вони стають сперматоцитами І порядку. Вони витісняються ближче до центра звивистого канальця.

3) Період дозрівання. У цей період відбуваються два поділи. Після першого утворюються сперматоцити ІІ порядку, які мають 23 пари хромосом. Одразу ж після цього вони поділяються ще раз. І на цей раз у кожну дочірню клітину — сперматиду — потрапляє лише одна хромосома з кожної пари. Тобто відбувається мейоз (редукційний поділ). У підсумку з одного сперматоциту І порядку утворюється 4 сперматиди. Половина з них містить Х-хромосому, що визначає жіночу стать плоду, половина — Y-хромосому, що визначає чоловічу стать.

4) Період формування. За цей період сперматиди перетворюються на сперматозоїди. Клітини формують джгутики, які виступають у порожнину канальців. До джгутиків переміщується більшість мітохондрій, що забезпечуватимуть енергією рух сперматозоїдів. Комплекс Гольджі переміщується до переднього кінця голівки, ущільнюється й утворює акросому. Після дозрівання сперматозоїдів цитоплазматичні містки між ними руйнуються, і вони стають повністю автономними.

2. Особливості овогенезу людини

Овогенез — це розвиток, дозрівання і формування жіночих статевих клітин (яйцеклітин) . На відміну від чоловіків, утворення яйцеклітин у жінок починається ще до народження — під час ембріонального розвитку.

1) Період розмноження. Відбувається лише під час ембріогенезу. Триває з 2-го по 5-й місяць. Після формування яєчника первинні статеві клітини перестають розмножуватись і починають диференціюватись у овогонії. Овогонії піддаються численним поділам способом мітозу. Після останнього мітотичного поділу оогонії переходять до наступного періоду.

2) Період росту. Починається з 3-го місяця ембріонального розвитку людини. Овогонії оточені одним шаром фолікулярних клітин, які поставляють їм поживні речовини. Овогонії перестають ділитися і диференціюються на овоцити І порядку. В ядрі овоцитів І порядку проходить підготовка до зменшення кількості хромосом — відбувається профаза І мейозу. Овоцити застигають на цій стадії до періоду статевої зрілості. За її настання овоцити знов починають рости: збільшуються їхні розміри, в цитоплазмі накопичується жовток, овоцит оточується прозорою зоною та променистим вінцем.

3) Період дозрівання. Відбувається перед овуляцією. Овоцит І порядку нерівномірно ділиться шляхом мейозу. Після першого поділу утвориться одна велика клітина — овоцит II порядку, в яку переходять усі поживні речовини, й одна дрібна клітина — первинне полярне (або напрямне) тільце, де є лише ядро й відсутня цитоплазма. Після другого поділу мейозу з овоциту II порядкуутворюється знову одна велика клітина — яйцеклітина й одне вторинне напрямне тільце. З первинного напрямного тільця утворяться два дрібні вторинні напрямні тільця. Таким чином, під час оогенезу з кожної вихідної клітини утвориться одна велика яйцеклітина і три напрямних тільця, що гинуть. Усі вони мають гаплоїдні набори хромосом. Напрямні тільця призначені тільки для рівномірного розподілу хромосом під час мейозу. Дозрівання яйцеклітин, на відміну від сперматозоїдів, відбувається циклічно — в середньому раз на 28 днів. Зазвичай за одного циклу утворюється одна яйцеклітина.

https://www.youtube.com/watch?v=-i2NJAbhW3E

Завдання: Підготувати повідомлення про вплив негативних факторів середовища, алкоголю, тютюнопаління на процеси гаметогенезу людини.

10 - Б

Тема уроку: Статеві залози 

До статевих залоз відносяться яєчка та сім’яники в чоловіків і яєчники в жінок. Між насінними канальцами знаходиться сполучна тканина з интерстициальными клітинами Лейдига, що виробляють статеві гормони.

Чоловічі статеві гормони називають андрогенами. Вони виробляються не тільки в яєчках, але й у наднирниках. Основним чоловічим половим гормоном є тестостерон. Кількість його в чоловіків у 100 мол плазми крові складає 0,8 мкг.

Андрогени стимулюють розвиток статевого апарата і ріст статевих органів, впливають на розвиток вторинних статевих ознак: голосу, чоловічого типу конфігурації гортані, кістяка, мускулатури, чоловічого типу розподілу волосся, впливають на виникнення статевих рефлексів. Вони обумовлюють закриття эпифизарных хрящів і тим самим зупинку росту.

У великих дозах тестостерон збільшує активність насінних канальців, стимулюючи сперматогенез, малі дози його роблять протилежний, гальмуючий сперматогенез вплив.

Андрогени, змінюючи активність деяких ферментів, впливають на ріст різних тканин, особливо м’язової. Під впливом андрогенов відбувається посилений синтез білка, що супроводжується позитивним азотистим балансом. Андрогени не тільки затримують в організмі азот, фосфор і калій, що входять у тканьові білки, але і сприяють також нагромадженню натрію і хлору.

Андрогени впливають і на кровотворення, збільшуючи вміст у крові еритроцитів, гемоглобіну і зменшуючи число еозинофілів. Тому кров чоловіків відрізняється від крові жінок великим вмістом еритроцитів і гемоглобіну і меншим числом еозинофілів.

В організмі жінок також виробляються андрогени (у яєчниках), але кількість їх дуже невелика.

У жіночому організмі андрогени придушують менструальну функцію, гальмують овуляцію і лактацію.

Механізм дії андрогенів. Механізм дії андрогенів такий же, як і в більшості інших гормонів: вони є генетичними індукторами. Уведення тестостерону збільшує інтенсивність синтезу і-РНК і синтез білків. Встановлено, що продукти обміну чоловічих статевих гормонів індукують утворення ферментів, необхідних для побудови гемоглобіну.

Гіпер- і гіпофункція сім’яників. Збудження ендокринної функції сім’яників може виражатися в гіперпродукції гормону – гіпергонадизм – і в недостатності його утворення і виділення – гіпогонадизм.

Гіперфункція клітин Лейдига зустрічається при пухлині сім’яників. У дорослої людини надлишок тестостерону не викликає яких-небудь симптомів, зв’язаних з ендокринними збудженнями. Якщо гіперфункція виникає в організмі, що не сформувався, відзначається передчасне статеве дозрівання, швидкий ріст тіла, ранній розвиток додаткових статевих залоз і вторинних статевих ознак.

Набагато частіше зустрічається захворювання, зв’язане зі зменшенням кількості андрогенів у крові. Найбільш яскраві симптоми даного захворювання спостерігаються при видаленні сім’яників. Цю операцію називають кастрацією.

При враженні сім’яників і втраті ними їх функції фактично спостерігається та ж кастрація, що і при їх видаленні. У деяких випадках доводиться робити кастрацію за медичними показниками (наприклад, пухлина насінників). Іноді гіпофункція насінників може бути уродженою.

Ефект кастрації в основному однаковий у тварин і людини. Якщо кастрація була зроблена до настання статевої зрілості, то настають дуже різкі зміни в розвитку організму: припиняється ріст і розвиток внутрішніх і зовнішніх статевих органів, не виникають вторинні статеві ознаки, збільшується період росту кісток у довжину, стають більш тонкими м’язові волокна. Гортань залишається маленькою, голос високий, щитовидний і персневидний хрящі гортані не костеніють, відзначається жіночий тип розподілу волосся, грудні залози збільшуються, відсутній статевий потяг. Таких чоловіків називають євнухами. Гормональна недостатність, що розвивається в дорослому організмі, не супроводжується настільки різкими змінами. Відзначається різний ступінь зворотного розвитку статевих органів, зменшується статевий потяг.

Місце розташування, розмір і структура жіночих статевих залоз. Яєчник дорослої жінки досягає в середньому маси 4–5 г. Частина жіночих статевих гормонів утвориться там же, де відбувається дозрівання яйцеклітини, – у фолікулах. Інші гормони синтезуються в жовтому тілі. У яєчниках мається інтерстиціальна тканина, з такої ж тканини як і насінники. У ній формується невелика кількість андрогенів і гормонів, що в основному утворюються в корі наднирників – кортикостероїдів.

Гормони яєчників. Яєчники секретують естрогени, прогестини і релаксин.

Естрогени одержали свою назву у відповідності зі здатністю викликати тічку у статевонезрілих самок тварин. Серед естрогенів розрізняють естрадіол, естрон і естріол. Найбільш активний з них естрон, найменш активний естріол.

Естрогени утворюються не тільки в організмі жінок, але й у чоловіків, у яких вони синтезуються в насінниках. Однак у чоловіків естрогени утворюються в значно меншій кількості, чим у жінок. Так, сеча чоловіків містить лише ¹/₃ кількості естрогенів, що виділяються із сечею у жінок.

Біологічне значення естрогенного гормону полягає в стимуляції розвитку жіночого статевого апарата (піхви, матки, яйцеводів), у розвитку вторинних статевих ознак, у формуванні статевого почуття. Естрогени сприяють зроговінню піхвового епітелію, що відбувається в середині менструального циклу, перед овуляцією. У цей період у крові знаходиться найбільша кількість естрогенів. Естрогени підтримують рН піхвового вмісту на рівні 4,0–5,0. У матці під впливом естрогенів збільшуються розміри епітеліальних клітин, підслизовий шар, маткові залози. Естрогени викликають затримку води в матці – її набрякання, стимулюють розщеплення глюкози, викликають скорочення мускулатури матки, стимулюють ріст яйцепроводів, сприяють скороченню їх стінок, впливають на молочні залози, викликаючи розширення і розгалуження молочних проток.

Прогестинами називають сполуки, що утворюються головним чином у жовтому тілі яєчників. Крім жовтого тіла, вони формуються в плаценті і наднирниках.

До групи прогестинів відноситься прогестерон – гормон, що сприяє збереженню і нормальному розвитку вагітності. Прогестерон сприяє проходженню яйцеклітини по яйцепроводу, викликає стовщення і розпушення слизової оболонки матки, підготовляючи її до імплантації бластоцисти. Він зменшує чутливість мускулатури матки до окситоцину, що викликає її скорочення. Недостатня кількість прогестерону в крові під час вагітності приводить до загибелі плоду в ранній термін вагітності і до викидня – у пізні. Прогестерон впливає і на молочні залози, стимулюючи їх розвиток і тим самим підготовляючи до лактації.

Релаксин утвориться також у жовтому тілі яєчника й у плаценті. Він викликає розм’якшення лонного зрощення, що сприяє здійсненню родового акта.

Завдання: Наведіть спільні і відмінні риси сперматогенезу і овогенезу? (ст.192 - 193)

10 - Б

Тема уроку: Гаметогенез

Гаметогенез (від гамети і грец. genesis — походження) — процес формування і утворення статевих клітин — гамет.

Гаметогенез у тварин і рослин протікає по різному, залежно від місця мейозу в життєвому циклі цих організмів. Чоловічі гамети розвиваються в чоловічих сім'яниках. Сперматозоїди після досягнення чоловіком статевої зрілості, утворюються практично протягом усього життя.

Жіноча статева клітина — найбільша в організмі. Не рухлива, має круглу чи овальну форму (діаметр 140—160 мкм). Яйцеклітина має середовище, яке забезпечує розвиток зиготи.

Гаметогенез починається в організмі людини під час ембріонального розвитку.

Завдання: 

1. Опишіть гаметогенез у грибів.

2. Порівняйте гаметогенез у рослин і ссавців.

10 - Б

Тема уроку: Статеве розмноження

https://www.youtube.com/watch?v=jVggYAp4EP4&t=3s

https://www.youtube.com/watch?v=S9bBOWj2-uA
Завдання:

Біологічний словник

10 - Б

Тема уроку: Вегетативне розмноження

  Квіткові рослини розмножуються вегетативним (безстатевим) і статевим (насінним) шляхом.

  Вегетативне розмноження — це розмноження частинами ве­гетативних органів рослини. Воно широко поширене у природі, здавна використовується людиною при розведенні плодових і ягі­дних рослин, в овочівництві, лісівництві, квітникарстві.

Вегетативне розмноження пагонами:

-          відсадками (ялиця, виноград, смородина, ліщина, слива): низько розташовані гілки дерева або чагарника при зіткненні з ґрунтом або присипані землею здатні у вузлах формувати корене­ву систему й давати пагони;

-         батогами, або вусами (суниця, ожина, жовтець повзучий): у вузлах повзучих пагонів розвиваються вертикальні пагони й додаткове коріння

-         вкоріненням надземних пагонів (тополя, верба);

-          порістю коренів і пеньків (тополя, платан): після вирубки дерев або загибелі їх крони з придаткових бруньок кори утворю­ються пагони;

-         кореневищами (конвалія, м'ята, пирій);

-         цибулинами (тюльпан, нарцис, часник, цибуля);

-          бульбами (картопля);

-         стебловими живцями (традесканція, бегонія, троянда).

  Вегетативне розмноження корінням:

-         кореневими паростками (тополя, черемха, осика): розви­ваються з придаткових бруньок на корінні навкруги пнів спиля­них дерев;

-          кореневими живцями (кульбаба, малина, шипшина, деякі сорти яблунь): з додаткових бруньок посадженого в ґрунт відрізка кореня розвиваються надземні пагони, а від їх основи відростають придаткові корені.

Вегетативне розмноження листками:

-          листкові живці (бегонія, лимон, узамбарська фіалка): на посадженому у вологий пісок листі розвиваються придаткові бру­ньки й придаткові корені.

Вегетативне розмноження поділом куща:

-          кущ великих розмірів можна механічно розділити на декі­лька частин (бузок).

  Метод щеплення полягає в тому, що одну рослину (у вигляді живця або бруньки) зрощують з іншою рослиною, коріння якої сидить у ґрунті. Мета щеплення — використання для живлення кореневої системи рослини, що характеризується невибагливістю до ґрунту, морозостійкістю, стійкістю до хвороб і шкідників та іншими властивостями, бажаними для поліпшення сорту. Щеп­лення брунькою, або вічком, називається окуліровкою, щеплення живцем — копуліровкою. При зрощенні двох об'єктів живець або брунька називається прищепою, а рослина з коренем — підщепою. Прищепа та підщепа добре зростаються у рослин близьких сортів і видів. У плодівництві успішно застосовуються міжродові щеп­лення в сімействі розоцвітих: груша — на айву, абрикоса — на сливу. Легко вдаються щеплення в сімействі бобових. У переваж­ній більшості випадків культурні сорти плодових щеплять на ди­чки, тобто підвивають із дикорослими рослинами як більш ви­тривалими у багатьох відношеннях.

  Біологічне значення вегетативного розмноження. Вегетатив­не розмноження сприяє значному збільшенню числа особин і роз­селенню їх в природі. Оскільки при вегетативному розмноженні успадковуються ознаки материнського організму, в практиці се­лекційної роботи і в сільському господарстві його використовують для збереження цінних сортів культурних рослин і для швидкого підвищення їх урожайності.

https://www.youtube.com/watch?v=npYS90Pks-U

https://www.youtube.com/watch?v=7kZHzLLUFqA

Завдання: 

Опишіть поширені види вегетативного розмноження.