10 - В

Тема уроку: Періоди постембріонального періоду.

Пригадаємо!

1.       Які два способи розмноження ви знаєте? Що таке гамети? Який набір хромосом вони мають?

2.        Що таке запліднення?. Що таке зигота? Який набір хромосом вона має?

Дуже часто батьки спересердя кажуть: «Ну звідки взялося це в ди­тини? Чому вона така?..» Сьогодні в кожного з нас, нарешті, з'явилася можливість розібратися в цьому. Нині не викликає сумніву те, що багато рис характеру майбутньої людини формуються в утробному періоді, оскільки немовля до моменту своєї появи на світ уже прожило дев'ять місяців, які значною мірою визначають напрямок його подальшого розвитку.

З якого моменту людина стає людиною? Чи є в ненародженої дитини душа? Коли вона з'являється?

Ці питання здавна цікавили не тільки батьків, але й філософів і те­ологів. Наука надає все більше й більше нових відомостей про перші фази життя дитини, її розвиток в утробі матері. Набагато раніше, ніж перед­бачалося, розвиваються відчуття й уміння дитини, формуються найтонші структури мозку. А майбутнім таткові й матусі особливо важливо знати, що зв'язок батьків з дитиною закладається ще до її народження. Що ж відбувається після народження?

Повідомлення теми уроку, постановка мети й завдань уроку.

Сьогодні ми познайомимося з особливостями ембріонального та постембріонального розвитку людини, узагальнимо знання про регуляторні механізми росту, розвитку, старіння, установимо закономірності вікових змін та взаємозв'язок різних вікових понять.

1.  Зародковий (ембріональний) період утробного розвитку.

Процес запліднення яйцеклітини відбувається в матковій трубі. Із цього моменту починається розвиток зародка. Запліднена яйцеклітина просувається до матки. Просуваючись, вона активно ділиться. До момен­ту потрапляння в матку зародок складається з 32 клітин. Тут зародок укорінюється в слизову оболонку стінки матки, швидко ділиться й росте. Під час розвитку зародка утворюються три зародкові оболонки — амніон, хоріон, алантоїс.

На 6 - 7 день зародок імплантується в ендометрій (слизова оболонка матки). На другому й третьому тижні в зародку можна виділити зовнішній, внутрішній і середній зародкові листки.

Запитання до учнів:

—     Як вони називаються? (Ектодерма, ентодерма й мезодерма.)

Методика випереджального навчання

2. Плодовий період утробного  розвитку

До кінця другого місяця утробного розвитку, утворюється плацента або дитяче місце, за до­помогою якого здійснюється зв'язок між зародком, що розвивається в тілі матері, і організмом матері.

З моменту утворення плаценти (кінець другого місяця розвитку) по­чинається наступний період утробного розвитку — плодовий.

Материнська кров і кров плода течуть по різних судинах і ніколи не змішуються.

Складання опорного конспекту «Функції плаценти»

Газообмін (дихання) між організмом матері й плода.

Харчування — отримування поживних речовин із крові матері.

Видільна функція плода.

Бар'єрна функція (захист) — отримування антитіл від матері.

Після закінчення строку вагітності плід дозріває, відбувається народження нового організму.

Заповнення таблиці.

Характерні особливості ембріогенезу людини

Зародок	Місяці	Характеристики	Розміри, см	Маса, г
	1-й	Починає скорочуватися серце. Перші ознаки хребта і головного мозку	0,75	2-3
	2-й	Зникає хвіст. Вимальовуєть­ся обличчя. Сформовані зачат­ки всіх майбутніх органів	3	5-8
Плодовий період	3-й	Плід починає набувати ви­гляду людини, хоча голова його дуже велика	10-15	18-20
	4-й	Чітко диференційована стать, починається окосте­ніння черепа, здійснюються слабкі дихальні рухи	21	120
	5-й	Мати відчуває рухи плоду. Прослуховується серцебит­тя, дихальні рухи. Формується нервова система	25-27	300
	6-й	Усі внутрішні органи до­статньо сформовані. Актив­ність плоду значно збільшу­ється, він робить у середньому від 20 до 60 рухів за 30 хвилин. Кістковий мозок починає ви­робляти еритроцити.	31-33	800-900
	7-й	У плоду пробуджуються від­чуття, він уже здатний чути, з’являється смак. Плід стає життєздатним і може вижити за умов інтенсивної терапії	39-40	1300-1400
	8-й	Основні органи плоду вже повністю сформовані. Легені готові до виконання дихання. Серце б’ється часто: 120 — 140 ударів за хвилину. Плід набу­ває певного положення перед пологами (вниз головою)	Близько 15	2200-2400
	9-й	До кінця місяця плід сфор­мований і спрямований до таза матері. Він готовий до народження.	48-51	3000-3500

3. Постембріональний етап розвитку

Розповідь з елементами бесіди, демонстрацією репродукцій картин, фотогра­фій, слайдів із зображенням людей різного віку.

Розвиток людини після народження й до смерті називають постемб­ріональним (позаутробним) розвитком. У ньому можна виокремити кілька періодів.

У повсякденному житті й у літературі ми не раз зіштовхуємося з по­няттями: вік молочних зубів, однорічний, вік «чомучки», вік дошкільника, вік повноліття, шлюбний вік, вік виборця, вік повного окостеніння, вік Христа.

Поняття «вік» включає:

1)        календарний вік — тривалість життя;

2)        біологічний — вік розвитку, дозрівання, старіння; він визнача­ється за сукупністю обмінних, структурних, регуляторних про­цесів;

3)        психологічний — рівень розвитку психічних функцій (мислення, мови тощо) порівняно із середньостатистичними нормами;

4)        соціальний — визначається набором соціальних ролей.

Періодизація віку прийнята на VII Міжнародному симпозіумі з про­блем вікової морфології, фізіології і біохімії в 1965 році.  

5. Гіпотези, що пояснюють механізми старіння.

За стохастичною гіпотезою — старіння є накопиченням ви­падкових (стохастичних) помилок, насамперед генетичного характеру, що виникають у процесі життєдіяльності особини.

Програмна гіпотеза припускає, що старіння запрограмоване в геномі організму.

Літній вік.

Розповідь учителя.      

Літній вік розпочинається в чоловіків із 61 – го року й триває до 74 – х. у жінок цей період починається з 56 – ти і закінчується до 74 – х років.    В організмі починається активне протікання процесів старіння. Для вивчення цих процесів створена спеціальна наука – геронтологія. 

Старіння – це процес, який призводить до обмеження пристосувальних можливостей організму, до зниження його надійності, розвитку вікової патології, тобто до старості. Старість – це заключний період вікового розвитку людини, який наступає закономірно. Старіння не є хворобою, це один з етапів розвитку організму.       

Люди похилого віку не можуть витримати тривалі фізичні або нервові навантаження. У їхніх тканинах відбуваються атрофічні зміни й зменшується кількість води. Унаслідок зневоднення суглоби людей похилого віку твердішають. Якщо це відбувається в кісткових зчленуваннях грудної клітки, то людина відчуває важкість при диханні. Унаслідок ослаблення реакції нервової системи літні люди повільно реагують на зміни зовнішньої температури, тому більше підлягають несприятливому впливу спеки та холоду.  

Існує природне, або фізіологічне, старіння, передчасне старіння й уповільнене. При природному старінні старечі зміни з’являються в певний послідовності відповідно до віку.

Передчасне старіння характеризується тим,  що ці зміни наступають раніше й виражені більш яскраво, ніж у здорових людей відповідного віку. Прискореному старінню сприяють перенесені захворювання, несприятливі чинники навколишнього середовища, стреси, шкідливі звички.

Довгожительство

Розповідь учителя.

Довгожителі – це, як правило, худі, активні люди, любителі свіжого повітря, у них немає старечих недуг і хвороб. Їхнє життя завершується природно. Довгожителі бувають досить скромними стосовно свого матеріального забезпечення. Продовжує життя також творча діяльність.

Чимало видатних учених, письменників, музикантів, художників упродовж усього життя зберігали здатність до творчості, створюючи шедеври вже в глибокій старості. Для людей, які зберегли творче довголіття, характерні працьовитість, завзятість, відкритість до світу.

Довгожительство – це підсумок усього життєвого шляху людини.

Формулювання висновку

·     Вікові зміни зумовлені різними факторами.

·     Темпи вікових змін мають індивідуальний характер.

·     Вікові зміни залежать від статі.

·     Вікові зміни в різних системах органів проявляються неодночасно (гетерохронно).

·     На ранніх етапах онтогенезу темпи вікових змін у кілька разів інтенсивніші, ніж в інший час.

• Біологічні зміни виникають мимоволі, психологічні залежать від активності індивіда, а ролі й рамки соціальних змін визначає суспільство.          

Завдання: ст. 187 - 189 підручника