До статевих залоз відносяться яєчка та сім’яники в чоловіків і яєчники в жінок. Між насінними канальцами знаходиться
сполучна тканина з интерстициальными клітинами Лейдига, що виробляють статеві
гормони.
Чоловічі статеві гормони називають андрогенами. Вони виробляються
не тільки в яєчках, але й у наднирниках. Основним чоловічим половим гормоном
є тестостерон. Кількість
його в чоловіків у 100 мол плазми
крові складає 0,8 мкг.
Андрогени стимулюють розвиток статевого апарата і ріст
статевих органів, впливають на розвиток вторинних статевих ознак: голосу,
чоловічого типу конфігурації гортані, кістяка, мускулатури, чоловічого типу
розподілу волосся, впливають на виникнення статевих рефлексів. Вони обумовлюють
закриття эпифизарных хрящів і тим самим зупинку росту.
У великих дозах тестостерон збільшує активність
насінних канальців, стимулюючи сперматогенез, малі дози його роблять
протилежний, гальмуючий сперматогенез вплив.
Андрогени, змінюючи активність деяких ферментів,
впливають на ріст різних тканин, особливо м’язової. Під впливом андрогенов
відбувається посилений синтез білка, що супроводжується позитивним азотистим
балансом. Андрогени не тільки затримують в організмі азот, фосфор і калій, що
входять у тканьові білки, але і сприяють також нагромадженню натрію і хлору.
Андрогени впливають і на кровотворення, збільшуючи
вміст у крові еритроцитів, гемоглобіну і зменшуючи число еозинофілів. Тому кров
чоловіків відрізняється від крові жінок великим вмістом еритроцитів і
гемоглобіну і меншим числом еозинофілів.
В організмі жінок також виробляються андрогени (у
яєчниках), але кількість їх дуже невелика.
У жіночому організмі андрогени придушують менструальну
функцію, гальмують овуляцію і лактацію.
Механізм дії андрогенів. Механізм дії андрогенів такий же, як і в більшості інших гормонів:
вони є генетичними індукторами. Уведення тестостерону збільшує інтенсивність
синтезу і-РНК і синтез білків. Встановлено, що продукти обміну чоловічих
статевих гормонів індукують утворення ферментів, необхідних для побудови
гемоглобіну.
Гіпер- і гіпофункція
сім’яників. Збудження ендокринної функції сім’яників може
виражатися в гіперпродукції гормону – гіпергонадизм – і в недостатності його утворення і
виділення – гіпогонадизм.
Гіперфункція клітин Лейдига зустрічається при пухлині
сім’яників. У дорослої людини надлишок тестостерону не викликає яких-небудь
симптомів, зв’язаних з ендокринними збудженнями. Якщо гіперфункція виникає в
організмі, що не сформувався, відзначається передчасне статеве дозрівання,
швидкий ріст тіла, ранній розвиток додаткових статевих залоз і вторинних
статевих ознак.
Набагато частіше зустрічається захворювання, зв’язане
зі зменшенням кількості андрогенів у крові. Найбільш яскраві симптоми даного
захворювання спостерігаються при видаленні сім’яників. Цю операцію називають
кастрацією.
При враженні сім’яників і втраті ними їх функції
фактично спостерігається та ж кастрація, що і при їх видаленні. У деяких
випадках доводиться робити кастрацію за медичними показниками (наприклад,
пухлина насінників). Іноді гіпофункція насінників може бути уродженою.
Ефект кастрації в основному однаковий у тварин і
людини. Якщо кастрація була зроблена до настання статевої зрілості, то настають
дуже різкі зміни в розвитку організму: припиняється ріст і розвиток внутрішніх
і зовнішніх статевих органів, не виникають вторинні статеві ознаки,
збільшується період росту кісток у довжину, стають більш тонкими м’язові
волокна. Гортань залишається маленькою, голос високий, щитовидний і персневидний
хрящі гортані не костеніють, відзначається жіночий тип розподілу волосся,
грудні залози збільшуються, відсутній статевий потяг. Таких чоловіків називають
євнухами. Гормональна недостатність, що розвивається в дорослому організмі, не
супроводжується настільки різкими змінами. Відзначається різний ступінь
зворотного розвитку статевих органів, зменшується статевий потяг.
Місце розташування, розмір і
структура жіночих статевих залоз. Яєчник дорослої жінки
досягає в середньому маси 4–5 г. Частина
жіночих статевих гормонів утвориться там же, де відбувається дозрівання
яйцеклітини, – у фолікулах. Інші гормони синтезуються в жовтому тілі. У
яєчниках мається інтерстиціальна тканина, з такої ж тканини як і насінники. У
ній формується невелика кількість андрогенів і гормонів, що в основному
утворюються в корі наднирників – кортикостероїдів.
Гормони яєчників. Яєчники секретують естрогени,
прогестини і релаксин.
Естрогени одержали свою назву у відповідності зі
здатністю викликати тічку у статевонезрілих самок тварин. Серед естрогенів
розрізняють естрадіол, естрон і естріол. Найбільш активний з них
естрон, найменш активний естріол.
Естрогени утворюються не тільки в організмі жінок, але
й у чоловіків, у яких вони синтезуються в насінниках. Однак у чоловіків
естрогени утворюються в значно меншій кількості, чим у жінок. Так, сеча
чоловіків містить лише 1/3 кількості
естрогенів, що виділяються із сечею у жінок.
Біологічне значення естрогенного гормону полягає в
стимуляції розвитку жіночого статевого апарата (піхви, матки, яйцеводів), у
розвитку вторинних статевих ознак, у формуванні статевого почуття. Естрогени
сприяють зроговінню піхвового епітелію, що відбувається в середині
менструального циклу, перед овуляцією. У цей період у крові знаходиться
найбільша кількість естрогенів. Естрогени підтримують рН піхвового вмісту на
рівні 4,0–5,0. У матці під впливом естрогенів збільшуються розміри
епітеліальних клітин, підслизовий шар, маткові залози. Естрогени викликають
затримку води в матці – її набрякання, стимулюють розщеплення глюкози,
викликають скорочення мускулатури матки, стимулюють ріст яйцепроводів, сприяють
скороченню їх стінок, впливають на молочні залози, викликаючи розширення і
розгалуження молочних проток.
Прогестинами називають сполуки, що утворюються
головним чином у жовтому тілі яєчників. Крім жовтого тіла, вони формуються в
плаценті і наднирниках.
До групи прогестинів відноситься прогестерон – гормон, що сприяє
збереженню і нормальному розвитку вагітності. Прогестерон сприяє проходженню
яйцеклітини по яйцепроводу, викликає стовщення і розпушення слизової оболонки
матки, підготовляючи її до імплантації бластоцисти. Він зменшує чутливість
мускулатури матки до окситоцину, що викликає її скорочення. Недостатня
кількість прогестерону в крові під час вагітності приводить до загибелі плоду в
ранній термін вагітності і до викидня – у пізні. Прогестерон впливає і на
молочні залози, стимулюючи їх розвиток і тим самим підготовляючи до лактації.
Релаксин утвориться також у жовтому тілі яєчника й у плаценті. Він викликає
розм’якшення лонного зрощення, що сприяє здійсненню родового акта.
Завдання: Наведіть спільні і відмінні риси сперматогенезу і овогенезу? (ст.192 - 193)
Немає коментарів:
Дописати коментар